Back to top

Ортопедична стоматологія або протезування

Відомо, що всі деформації і дефекти зубного ряду пов'язані з цілим комплексом чинників: при відсутності одного чи кількох зубів порушується жувальна функція, що призводить до захворювань шлунково-кишкового тракту, деформації обличчя, атрофії м'язів, зміни фонетики (вимови звуків) тощо. Тобто одна проблема  веде за собою іншу. Тому й не дивно, що сучасна ортопедична стоматологія відрізняється комплексним підходом до реабілітації таких ортопедичних пацієнтів.

Протезування в стоматології – це насамперед косметична реконструкція, адже всіх пацієнтів цікавить кінцевий результат: як будуть виглядати зуби після завершення ортопедичної реабілітації. Тому на початку проводиться обстеження, що включає функціональну діагностику зубо-щелепної системи, рентгенологічне обстеження, огляд вузьких спеціалістів (терапевт, ендодонт, ортодонт, хірург), фотодокументацію всіх діагностичних етапів.

Зібравши всі дані, ми їх детально вивчаємо, аналізуємо, ставимо діагноз і складаємо відповідний план лікування (можливо кілька варіантів, один з яких може обрати сам пацієнт). Радимо, що є найкращим у тому чи іншому випадку.

Дотримуючись філософії максимального збереження зубів, сьогодні є можливість відновлювати навіть дуже зруйновані зуби, та, з іншого боку, при відсутності одного чи кількох зубів надаємо перевагу імплантації замість «обпилювання» та протезування здорових зубів з подальшим використанням ортопедичних конструкцій на імплантат. Основним завданням лікаря-ортопеда вважаємо вибір конструкції, яка не лише замістить втрачені зуби, але й дозволить надовго зберегти ті зуби, що залишилися.

Показання до протезування зубів:

  • відсутність зубів (адентія);
  • часткове або повне руйнування зуба (у разі, коли терапевтичне лікування (пломбування) - неможливе);
  • виражені дефекти зубного ряду;
  • патологічне стирання емалі або зуба в цілому.

Досягнення сучасної стоматології дають широкі можливості для використання різноманітних методів для кожного окремого випадку.

Існує три типи протезування:

  1. Незнімне протезування
  2. Знімне протезування
  3. Протезування на імплантах, яке детальніше описано в розділі «Імплантологія».

Незнімне протезування

1. Коронка — незнімна ортопедична конструкція що покриває всю поверхню зуба.

Які ж коронки пропонуємо в нашій клініці?

• Металокерамічні коронки – найбільш поширені.

Популярна на сьогодні металокераміка, як матеріал для виготовлення коронок, характеризується високою міцністю та надійністю, задовільними естетичними характеристиками. Варто також зазначити, що якісна кераміка за умов відповідного догляду служить до 20 років.

• Безметалеві коронки забезпечують максимальний естетичний ефект (на основі оксиду цирконію, прес-кераміка, безметалеві коронки системи CAM-CAD - компютерне фрезерування).

Діоксид цирконію – гіпоалергенний твердий та міцний матеріал, який володіє 100%-ою біосумісністю з тканинами зуба. Застосування діоксину цирконію є оптимальним рішенням проблеми протезування на «живих зубах». Температурна чутливість після встановлення таких ортопедичних конструкцій знижується частіше до середньостатичних показників, так як оксид циркону відмінний теплоізолятор, що захищає зуби від різких температурних перепадів.

Оскільки циркон – білий метал, то підбір кольору відбувається не лише на рівні керамічного покриття, а й уже на рівні металевого каркасу. Це у свою чергу дозволяє уникнути так званого «ефекту просвічування», який часто турбує пацієнтів і змушує відмовлятися від ортопедичних конструкцій на основі простого металу - «залізні зуби». Тільки протезування на основі діоксину цирконію дозволяє отримати природню прозорість зубів, яким би яскравим не було світло - безметалева кераміка завжди буде виглядати максимально природно. Такі коронки фіксуються за допомогою цементу подвійного затвердівання, що виключає мікропідтікання під поверхню конструкції у віддаленій перспективі і забезпечує повну вторинну профілактику каріозного процесу.

Отже, сміливо можна сказати, що протезування на основі діоксину цирконію – це мрія, яка збулася для пацієнтів з високими естетичними вимогами, алергетиків та пацієнтів з чутливими зубами.

• Пластмасові чи металопластмасові коронки – як тимчасові конструкції на різних етапах ортопедичної реабілітаціі.

2. Накладка – це конструкція для заміщення зруйнованої частини зуба спеціальною «пломбою» з кераміки, композиту чи оксиду цирконію, яка фіксується в порожнині рота на підготовлений зуб,особливо при значному руйнуванні його коронкової частини. Такі конструкціії перевершують за естетикою та довговічністю звичайні пломби так як виготовляються в зуботехнічній лабораторії, де відбувається більш ретельна полімеризація та обробка матеріалу, детальне моделювання жувальної частини зуба.

Покази до застосування:

  • значне каріозне ураження зубів (25-60% зруйнованих тканин),
  • травми і сколи твердих тканин зуба,
  • заміна старих пломб,
  • руйнування опорних зубів під мостоподібний протез,
  • порушення формування тканин зуба: дисплазія або гіпоплазія,
  • клиновидні дефекти.

Не виготовляються накладки при руйнуванні кореневої частини зуба, а також в пацієнтів, що страждають бруксизмом.

3. Коренево - куксова вкладка. При абсолютно зруйнованій коронковій частині зуба (більше 60 %) немає необхідності видаляти «здоровий» корінь, що залишився. У таких випадках виготовляється коренево-куксова вкладка (так званий штифт). Точно повторюючи форму каналу зуба, вона дозволяє розподіляти жувальне навантаження як на корінь так і на відновлену ділянку зуба. Тобто це свого роду підготовка зуба до протезування на коронках: вкладка має форму кукси (відпрепарованого під коронку зуба), на яку потім виготовляється та фіксуєься коронка.

Ця суцільнолита конструкція виготовляється з металів (кобальтохромові сплави) чи діоксиду цирконію і фіксується в кореневому каналі зуба за допомогою відповідних цементів.

Коренево-куксова вкладка не є ефективною у випадках:

  • зруйнованості самої кореневої частини,
  • наявності кореневої гранульоми чи кисти (заапікальна інфекція),
  • вираженої алергічної реакції на матеріал вкладки,
  • запалення ясен навколо зуба.

4. Вініри (з анг. «veneer» — зовнішній шар) - це різновид вкладок, які фіксуються на стінку зуба та дозволяють приховати зміни кольору, невеликі повороти і нахили зуба. Їх частіше використовують за умови дефекту фронтальної групи зубів або для поліпшення естетики, щоб зробити усмішку більш гармонічною (так звана "голівудська усмішка").

В яких випадках можна використовувати вініри?

  • діастеми (проміжки між зубами);
  • тріщини;
  • зміна кольору емалі;
  • неестетична форма зубів;
  • пломби на передніх зубах.

Насправді вініри в деяких випадках є прекрасною заміною коронкам. Але чи можна встановити вініри на зуби у Вашому випадку, зможе відповісти тільки лікар при огляді, адже існують і протипокази до фіксації вінірів

Такі як:

  • дуже тонкі, ослаблені зуби;
  • депульпований зуб (видалений нерв);
  • бруксизм (мимовільний скрегіт зубами під час сну);
  • різного роду патології прикусу.

Основні етапи встановлення вінірів:

I. Діагностика.

Під час першої консультації лікар-ортопед проведе огляд, після чого зможе озвучити план і вартість такого лікування. Стоматолог призначить професійну гігієну та лікування зубів, якщо це необхідно.

II. Підготовка.

Щоб вінір надійно зафіксувати, необхідно зробити шліфовку зуба, на який буде встановлена накладка. На цьому етапі знімається шар емалі завтовшки 0,3-0,7 мм.

III. Виготовлення.

Зняття відбитків, за якими в лабораторії виготовлять вініри. Цей етап займає близько 7 днів.

IV. Установка.

І, нарешті, завершальний етап — встановлення вініра. Перед установкою зуби поліруються і обробляються спеціальним розчином. А далі – цементна фіксація, видалення надлишків цементу, надання відповідних рекомендацій.

При правильному догляді вініри - довговічні конструкції, як і коронки. Головне правило — уникати надмірних точкових навантажень (наприклад не гризти передніми зубами фісташки) та регулярно відвідувати гігієніста. Рекомендовано також чистити зуби пастами з малим вмістом абразивного компоненту.

5. Мостоподібні протези — вид незнімних ортопедичних конструкцій, які призначені для відновлення цілісності зубного ряду при втраті одного чи кількох зубів. Це так званий «класичний» метод відновлення втрачених зубів. Такі конструкції складаються з двох опорних коронок і проміжної частини (в ділянці втрачених зубів) та виготовляються з тих же матеріалів що й коронки.

Існує чотири види будови даних ортопедичних конструкцій:

I. Традиційний мостоподібний протез.

Суцільнолита керамічна чи металокерамічна конструкція. Це найпопулярніший спосіб протезування, коли «сусідні зуби» відпрепаровують і на них фіксуються опорні коронки, між якими розташовані штучні зуби («фасетки»).

II. Консольний мостоподібний протез.

Протез кріпиться лише з одного боку(одна опора) та застосовується вкрай рідко.

III. «Міст Меріленд».

Конструкція для збереження сусідніх зубів. Зуби, що обмежують дефект, не препаруються, а такий міст кріпиться з допомогою металічних чи фарфорових бічних пластин-опор, які дещо нагадують «крила».

IV. Міст на імплантат.

Нова альтернатива збереження цілісності зубів (див. розділ імплантологія).

Варто також зазначити, що на час будь якого виду протезування пацієнту пропонуються пластмасові тимчасові коронки, які виготовляються за один візит безпосередньо в кріслі ортопеда, чи металопластмасові. Тобто, за бажанням, пацієнт отримує тимчасову реабілітацію на час виготовлення постійних конструкцій («не йде від лікаря беззубим»).

Знімне протезування

Цей вид протезування необхідний у випадках, коли немає можливості для незнімної конструкції чи імплантологічного лікування.

Основні види знімного протезування:

1. Бюгельный протез

Бюгельний протез («вügel» з німецької - «дуга») - це конструкція, де як опора використовується не лише ясна, але й власні зуби. «Бюгель», в основі якого лежить металічна дуга, не закриває піднебіння, що супроводжується більш швидкою адаптацією, а також передача жувального навантаження в даній конструкції близька до фізіологічного в порівнянні з пластинковими протезами.

Розрізняють бюгелі з кламерами, які щільно охоплюють зуб і таким чином утримують протез, та з замками. В останньому випадку кріплення протеза жорсте, практично нерухоме. Більша частина жувального навантаження перерозподіляється на опорні зуби, що накриті металокерамічними коронками. Кріплення заховане всередині протеза, тому на відміну від кламерів зовні не видно що даний протез є знімним, що часто є дуже важливим для пацієнтів.

Покази до виготовлення бюгельного протеза:

  • Відсутність зубів, оптимально трьох, та наявність хоча б шести зубів.
  • При пародонтозі виготовляють шинуючі бюгельні протези, які фіксують і укріплюють розхитані зуби.
  • У випадку односторонньої адентії.
  • При підвищеній стертості зубів.

Протипокази:

  • низькі опорні зуби,
  • глибокий прикус,
  • значна атрофія верхньої щелепи,
  • запальні захворювання ротової порожнини,
  • інші захворювання: цукровий діабет, онкологія, загострення хронічних захворювань різних органів і систем,
  • психічні розлади.

Які ж переваги бюгелів серед інших знімних протезів?

  • Піднебіння в даній конструкції відкрите, тому дикція і смакові відчуття залишаються незмінними.
  • Надійна фіксація.
  • Компактні розміри і «природний» вигляд, адже в зоні посмішки - естетичні керамічні коронки.
  • Зручні та прості в використанні: не знімаються наніч та після їди, лише один раз на день для гігієнічних процедур.
  • Термін служби при дотриманні всіх рекомендацій 5-10 років.

Однак бюгельний протез має також і свої недоліки:

  • Якщо кламери розміщуються в «зоні посмішки», то в поле зору іноді потрапляють металічні «лапки».
  • Постійне навантаження на опорні зуби.

Гігієна бюгельних протезів здійснюється максимум 2 рази на день, бюгель виймається з ротової порожнини і очищується зубною щіткою.

2. Частково знімний протез

Легкий, відносно дешевий та простий у виготовленні протез. Так як дана конструкція повністю опирається на ясна, це зменшує термін її служби (до 5 років), часто її використовують в якості тимчасового протезування.

Часткові знімні протези показані в наступних випадках:

  • при дефектах зубних рядів, які не можливо відновити незнімними мостовидними протезами (при втраті шести зубів і більше);
  • при видаленні великої кількості зубів одномоментно;
  • за відсутності навіть одного зуба (іммедіат протез);
  • як шинуючий (утримує, зміцнює зуби) протез;
  • при алергії на метал;
  • у випадку неможливості протезування на імплантах.

Протипоказання:

  • алергія на пластмасу і її компоненти;
  • захворювання слизової оболонки порожнини рота;
  • захворювання нервової системи (епілепсія, шизофренія).

Однак дані конструкції володіють багатьма недоліками:

  1. Розмір протезного базису залежить від кількості збережених в роті зубів, вираженості склепіння твердого піднебіння, ступеня атрофії альвеолярної частини щелепи та ін. Чим менше збереглося зубів, тим більший розмір матиме базис, і навпаки, чим більше зубів, тим менший базис. Великий протезний базис часто призводить до порушення смакової, температурної чутливості, зазвичай спостерігається тимчасове порушення дикції, утруднення самоочищення слизової оболонки порожнини рота, її подразнення, іноді поява блювотного рефлексу.
  2. Гнуті кламери в місцях прилягання до зубів, можуть викликати їх надмірне стирання, а також в цій області може виникати запалення ясен.
  3. Базова частина частково знімного протеза пластмасова, тобто такі конструкції схильні до переломів.
  4. Пластинкові протези не завжди естетичні.
  5. Кламер (гачок) через кілька місяців втрачає свої пружні властивості і просто висить на опорному зубі. Існує ризик появи рухливості опорних зубів через велике навантаження і можливість алергічних проявів від мономера пластмаси.

Перевагою цих протезів можна вважати простоту у виготовленні і дешевизну. Вони можуть виготовлятися для пацієнтів з хворобами пародонта (пародонтит, парадонтоз). Такі протези можна легко полагодити, доварювати зуби і перебазовувати, що неможливо зробити з нейлоновим, а іноді і з бюгельним протезом.

3. Повні знімні протези.

Такі протези виготовляються при повній відсутності зубів, і нерідко вони стають єдиним вирішенням проблеми відновлення жувальних і естетичних функцій порожнини рота. На верхній щелепі знімний повний пластинковий протез, як правило, утримується за рахунок ефекту присмоктування. На нижній щелепі зубні протези фіксуються значно гірше, і в певних випадках фіксація протеза можлива лише з допомогою імплантів. Завдання таких протезів - замінити відсутні зуби, нормалізувати функцію жування й мови. Їх фіксація здійснюється за рахунок адгезії (присмоктуються ефекту) і анатомічних утворень щелеп.

Догляд за знімними протезами:

  • Знімні протези потрібно чистити так, як і зуби, пастою та щіткою два рази на день.
  • Їх необхідно знімати після кожного прийому їжі і промивати під проточною водою. Після цього потрібно добре прополоскати рот і повернути протез на місце.
  • Більшість ортопедів рекомендують в перші тижні після протезування залишати знімний протез у роті на ніч для кращого звикання.
  • Слід берегти знімні протези від механічних і хімічних ушкоджень.
  • Не можна самому пришліфовувати і підпилювати зубні протези.
  • При появі тріщин або поломок користуватися ними не варто, треба звернутися до лікаря для ремонту і не забувати раз на півроку приходити на профілактичні огляди.

Варто пам'ятати, що після тривалого носіння знімних протезів в порожнині рота, як правило, з'являються больові відчуття. Це пов'язано з поступовим осіданням (тиском) знімних протезів на слизову оболонку. Для усунення подібних відчуттів проводять корекції протезів: першу корекцію потрібно провести на наступний день після накладення протеза, при цьому перед відвідуванням свого ортопеда протез повинен перебувати в роті не менше чотирьох годин, навіть якщо дуже боляче, інакше ефективну корекцію провести не вдасться. Наступні 3-4 корекції проводять протягом двох тижнів у міру необхідності. Звикання до знімних протезів відбувається в середньому протягом місяця (іноді 2-6 місяців). Терміни адаптації до знімних протезів залежать від величини і конструкції протеза, ступеня фіксації його на щелепі, типу нервової системи та ін. До протезів звикають всі, головне бажання і терпіння.

4. Нейлонові зубні протези.

Ще один вид знімних протезів, які завдяки гнучкості мають значні переваги над простими пластмасовим протезами щодо звикання та комфортності носіння.

Існують наступні відмінності між нейлоновими та акриловими (пластмасовими) конструкціями:

  • Основа (базис) зроблена з еластичного полімеру - дентального нейлону(силікону), а не пластмаси. Таким чином нейлоновий протез відрізняється гнучкістю та міцністю.
  • Такі протези фіксуються в ротовій порожнині за рахунок вакуумного ефекту і еластичних зубоясенних кламерів (а не металічних).

Позитивні властивості нейлонових конструкцій:

  • Рівень естетики: у гнучких ортопедичних системах відсутні металеві частини, які викликають дискомфорт при використанні та помітні при посмішці. Вони мають напівпрозорий колір і невелику товщину, що робить їх практично невидимими та естетичними.
  • Не викликають алергічних реакцій, адже нейлон - біоінертний для людського організму .
  • Нейлонові конструкції не накопичують мікробів на своїй поверхні.
  • Швидша адаптація (гнучкі і тонкі).
  • Вони є досить міцними.
  • Термін служби 5-7 років.

Серед недоліків виділяють наступні:

  • Нейлонові зубні протези треба чистити спеціальними гігієнічними засобами або їх доведеться заново полірувати.
  • До мінусів можна віднести й складність лагодження при поломці.
  • Також даний вид протезів вимагає корекції після його виготовлення, так як має властивість деформуватися на початкових стадіях носіння.

Нейлонові протези рекомендовано в випадках:

  • повної або часткової втрати зубів;
  • коли немає можливості провести імплантацію;
  • при серцево-судинних захворюваннях, астмі, цукровому діабеті, епілепсіі, коли неможливим є застосування інших видів знімного протезування;
  • пародонтоз першого та другого ступенів;
  • як тимчасовий протез на етапі реабілітації з допомогою імплантів;
  • застосовують в дитячій стоматології;
  • при алергії на пластмасу.

Такі конструкції мають мінімум протипоказів:

  • третій та четвертий рівень пародонтозу;
  • хронічне запалення ясен (гінгівіт) ;
  • надмірна рухомість слизової оболонки;
  • низькі клінічні коронки опорних зубів.