Back to top

Терапевтична стоматологія

Що таке карієс?

Зачасту пацієнт звертається до спеціаліста вже тоді, коли відчуває зубний біль. Причиною болю є деформація твердих тканин із залученням до процесу нервових відростків та судин, які знаходяться всередині зуба. Першим, хто працює з таким пацієнтом, є лікар-стоматолог–терапевт, тому його завдання правильно діагностувати проблему та, використовуючи весь арсенал сучасних інструментів і матеріалів, вилікувати захворювання, повернути функціональність зубо-щелепної системи або, при потребі, спрямувати до інших спеціалістів. Власне, терапевтична стоматологія передбачає лікування карієсу зубів та його ускладнень, тобто включає в себе лікування каналів з наступним відновленням твердих тканин зуба пломбою або реставрацією. Детальніше про лікування кореневих каналів (ендодонтичне лікування) та реставрації зубів (естетична стоматологія) йдеться у відповідних розділах.

Отже, одним з найбільш поширених стоматологічних захворювань є карієс, який уражає як постійні, так і молочні зуби, його розповсюдженість серед населення земної кулі за даними ВООЗ складає 90% і має невпинну тенденцію до зростання. Карієс – це захворювання зубів, при якому відбувається розм’якшення зубної емалі з наступним утворенням порожнини. Виникнення карієсу зумовлено життєдіяльністю бактерій, які у великій кількості містяться в м’якому зубному нальоті, найбільш шкідливими та активними серед них є стрептококи (Streptococcus mutans і Streptococcus sanguis). Якщо своєчасно не видаляти такий зубний наліт, бактерії розмножуються, продукти їхньої життєдіяльності – кислоти – фактично вимивають фтор та кальцій із зубної емалі, поступово емаль руйнується, і бактерії мають можливість все глибше проникати в тверді, а в подальшому і в м’які тканини зуба (пульпу).

Великий вплив на виникнення карієсу мають наступні зовнішні та внутрішні фактори:

  1. неналежна індивідуальна гігієна ротової порожнини, нерегулярне чищення зубів;
  2. нераціональне харчування, коли людина їсть багато м’якої вуглеводної їжі і не включає в раціон достатню кількість сирих овочів та фруктів, не збалансоване харчування: нестача білків, вітамінів, мінеральних солей, фтору і т.д.;
  3. відсутність у питній воді достатньої кількості мінералів (кальцію, фосфору, фтору);
  4. ослаблення імунної системи організму;
  5. особливості секреції і складу слини;
  6. загальний незадовільний стан організму (проблеми з шлунково-кишковим трактом, гормональним фоном і т.д.) ;
  7. часте виникнення стресових ситуацій.

Початок захворювання часто протікає безсимптомно, тому залишається непоміченим. Першими ознаками карієсу можуть стати ледь помітні темні або світлі плями на зубах, а також больові відчуття, спровоковані солодкою чи кислою їжею. З розвитком захворювання зуб починає реагувати на температурні подразники, такі як холодна чи гаряча їжа та напої. Найчастіше карієс локалізується на поверхнях зубів, які погано очищуються, а саме у природніх ямках зубів (так звані фісури) або в міжзубних проміжках.

Ознаки наявності карієсу:

  • темні плями на зубах чи пігментовані фісури;
  • не гладенька поверхня зуба, яку можна відчути язиком;
  • неприємні відчуття при вживанні солодкої, кислої, гарячої їжі;
  • неприємний запах з рота;
  • затримка їжі в міжзубних проміжках;
  • наявність видимої порожнини в зубі.

Карієс – прогресуюче захворювання, тому якщо вчасно його не виявити та не лікувати, він поширюється і прогресує.

Відповідно до глибини ушкодження твердих тканин зуба виділяють наступні стадії розвитку карієсу:

  1. Початковий карієс - це ураження емалі, при якому поверхневий шар її залишається непорушеним. Таке ушкодження проявляється утворенням крейдяної або пігментованої плями з шорсткою поверхнею.
  2. При поверхневому карієсі утворюється дефект - каріозна порожнина в межах емалі зуба. Він виникає на місці білої або пігментованої плями в результаті порушення поверхневого шару емалі.
  3. При ураженні всієї товщі емалі і поверхневого шару дентину процес розглядається як середній карієс. Каріозний процес, руйнуючи емалево-дентинну межу, переходить в дентин, що міститься під емаллю, але не уражає цю тканину на всю товщину.
  4. При глибокому карієсі вражаються глибокі біляпульпарні шари дентину. При цьому дно порожнини відокремлено від порожнини зуба дуже тонким шаром дентину, і вже є ризик виникнення запалення пульпи (пульпіту).

Якщо вчасно не виявити та не лікувати карієс, він прогресує, порожнина стає все глибшою, і в процес втягується найчутливіша частина зуба – пульпа, в якій проходять нервові закінчення та судини. Це одне з ускладнень карієсу – пульпіт, при якому пацієнт відчуває постійний сильний або ниючий біль, що виникає без дії сторонніх чинників. Дуже важливо є вчасно звернутися до спеціаліста, якщо у вас виник карієс, тому що лікування карієсу на пізніх стадіях (глибокий карієс, початковий пульпіт) – процес більш довготривалий та складніший, окрім того з’являється ризик виникнення досить серйозних ускладнень – пульпіту та періодонтиту, коли окрім самого зуба до процесу залучаються і тканини, які оточують зуб. Не даремно ми завжди наголошуємо на важливості профілактичних оглядів принаймні раз у рік, тому що початкові стадії карієсу, які найлегше лікувати, зачасту не дають ніяких об’єктивних відчуттів, пацієнт не знає про розвиток захворювання, і лише стоматолог може виявити його.

Профілактика виникнення карієсу

Більшість людей регулярно чистить зуби зранку і ввечері. Однак мало хто знає, як це правильно робити.

Гігієна ротової порожнини вимагає особливої уваги, тому краще дотримуватися деяких правил, щоб уникнути появи карієсу:

  1. Необхідно чистити ротову порожнину 2 рази в день по 3 хв.: вранці після сніданку і ввечері перед сном.
  2. Користуйтеся зубною ниткою. У нашій ротової порожнини є міжзубні поверхні, в яких накопичуються залишки їжі. Зубна щітка не завжди може дістати до цих ділянок.
  3. Після кожного прийому їжі при можливості полоскати рот. Багато людей нехтують даними порадами, однак полоскання рота здатне набагато знизити ризик виникнення карієсу.
  4. Важливо своєчасно видаляти зубний камінь та наліт професійно у стоматолога (професійна гігієна).
  5. Відвідуйте стоматолога 1-2 рази на рік з профілактичною метою (навіть якщо нічого не турбує) .

Що стосується харчування, то важливу роль в профілактиці карієсу відіграє тверда їжа. За допомогою неї зуб самоочищається, а також поліпшується його кровопостачання. Необхідно насичувати свій організм вітамінами і мікроелементами, відмовитися від перекусів солодким, обов’язково ввести в раціон рибу і морепродукти, так як фосфор дуже важливий для здоров’я ротової порожнини. Слід уникати прийому контрастної по температурі їжі, не потрібно різко переходити від гарячої до холодної страви, пити дуже гарячі напої на морозі.

Лікування карієсу

1. Особливості.

Лікування карієсу полягає у відновленні функціональності та естетики зруйнованого карієсом зуба за допомогою пломбувального матеріалу чи ортопедичної конструкції в залежності від площі уражених тканин. На сьогодні не достатньо «просто чимось закрити порожнину в зубі», є широкий арсенал спеціальних матеріалів, які доцільно використовувати в тій чи іншій ситуації. Пломбувальний матеріал, що використовується для відновлення твердих тканин зуба, повинен відповідати структурі зуба, бути біоінертним та достатньо твердим, щоб витримувати жувальне навантаження, також мати при потребі лікувальні властивості. Кожен матеріал, яким користується стоматолог, володіє цими властивостями в більшій чи меншій мірі – від цього залежить його якість та ціна пломби.

2. Діагностика при лікуванні карієсу

Пломбування зуба, як і будь-яка інша процедура в стоматології, потребує попередньої діагностики. В даному випадку такою діагностикою може бути:

* Рідіовізіографія (прицільний знімок зуба).

* Ортопантомограма (панорамний знімок всіх зубів).

Лише після того, як лікар проведе ретельний огляд, проаналізує дані додаткових методів діагностики, завдяки яким визначить складність, глибину та поширеність процесу, він може розпочати лікування карієсу та відновлення структури твердих тканин зуба.

3. Постановка пломби

  1. На першому етапі лікар очищає поверхню емалі від зубного нальоту. Із зубів знімаються тверді і м’які відкладення. Ця процедура виконується за допомогою ультразвукових насадок, а також абразивних паст і спеціальних щіток.
  2. Після усунення нальоту стоматолог визначає колір зубів пацієнта, щоб правильно підібрати пломбувальний матеріал. У цьому йому допомагає спеціальна шкала, адже колір пломби може мати величезне значення, якщо запломбований зуб буде видно при усмішці.
  3. Лікар проводить анестезію, якщо вона потрібна. Знеболювання необхідно в тих випадках, коли йдеться про середній чи глибокий карієс і потрібно відпрепарувати глибоко пошкоджені каріозні тканини, якщо зуб живий. Сучасні анестетики гарантують повну безболісність процедури, а вид анестезії залежить від клінічної ситуації.
  4. На цьому етапі відбувається препарування («висверлювання») уражених твердих тканини, кількість яких залежить від ступеню прогресування каріозного процесу. Необхідно переконатися, що видалені всі уражені ділянки, так як карієс може продовжувати поширюватися усередині закритої пломби (так званий «вторинний карієс»). Такий процес загрожує ускладненнями – пульпітом і періодонтитом.
  5. Після видалення каріозних тканин, необхідно ізолювати зуб від попадання слини. Для цього використовуються кофердам, роторозширювачі, ватні валики і т. д. в залежності від клінічної ситуації.
  6. Медикаментозна обробка лікарськими середниками є необхідною при будь-якому процесі, який спричинений бактеріями.
  7. Безпосередньо саме пломбування зуба напряму залежить від клінічної ситуації. Тут можуть використовуватися додаткові конструкції для відновлення стінок зуба, різноманітні лікувальні прокладки, адгезивні системи для з’єднання твердих тканин зуба із пломбою, різні системи введення обраного пломбувального матеріалу, який не тільки максимально відтворює колір зуба, а й дозволяє відновити анатомічну будову зуба і тим самим відновити його функцію. Все це наперед узгоджується із пацієнтом, оскільки від цього залежить якість, а відповідно і ціна пломби.
  8. На завершальному етапі лікар проводить полірування поверхні пломби дисками, камінцями, резинками і пастами, щоб досягти ідеального прилягання пломби до твердих тканин зуба і отримати її природній блиск, позбавляючи її від нерівностей і шорсткості.

Рекомендації після пломбуваня зубів

  • Якщо при лікуванні карієсу застосовувалася анестезія, потрібно утриматися від прийому їжі, поки не відчуєте, що затерплості вже немає. В іншому випадку є ризик прикусити щоки чи губи.
  • Якщо протягом певного часу після пломбування Ви відчуваєте, що пломба зависока і ваші зуби нормально не змакаються – не потрібно привикати, треба відвідати стоматолога для корекції.
  • Протягом 24 год після пломбування не слід приймати напої чи продукти,які можуть змінити колір пломби, наприклад міцний чай, каву, червоне вино, чорниці і т.д.
  • Інколи після пломбування виникає чутливість зуба на холодне чи кисле, зазвичай дані явища скоро проходять, проте, якщо дискомфорт не припиняється і посилюється, треба обов’язково звернутися до спеціаліста.

Заміна пломби

Головне завдання пломби – повернути зубу початкову форму для відновлення естетики та функціональності. Якщо з якихось причин таке відновлення є не повноцінне, стоматологи рекомендують замінити пломбу.

Показання до заміни пломби:

  • потемніння, зруйнованість і неестетичний вигляд старої пломби;

  • старі пломби із амальгами (металеві) часто потребують заміни;
  • порушений герметизм пломби: вона відступає від країв порожнини, спостерігається потемніння по краях;
  • порушений прикус внаслідок неправильної постановки пломби;
  • виникнення вторинного карієсу біля пломби.

Сучасні методи лікування допомагають повністю і безболісно усунути каріозний процес і уникнути подальшого його прогресування. Неякісно виготовлені пломби можуть призвести до ускладнень і виникнення запалення пульпи або прилеглих до зуба тканин, лікування яких є значно складнішим і прогноз не завжди є успішним. Найкращою профілактикою виникнення карієсу є своєчасні огляди у стоматолога, проведення професійної гігієни не менше двох разів на рік і дотримання особистих правил гігієни ротової порожнини, адже краще попередити виникнення проблеми чи вилікувати карієс на ранніх стадіях, аніж потім займатися довгим та витратним лікуванням.