Back to top

Хірургічна стоматологія

В умовах прогресивного розвитку сучасної стоматології хірургія все ж залишається актуальним методом лікування. Однак основний акцент хірургічної стоматології вже робиться не на усуненні патології, наприклад, видалення ураженого зуба, а на збереженні здорових та відновленню втрачених тканин і функцій у повному об’ємі.

Отож, хірургічне лікування слід розглядати як певний етап комплексної стоматологічної реабілітації, яка також включає різного роду терапевтичні, ортопедичні чи інші стоматологічні маніпуляції.

Видалення зубів

Видалення зубів (видалення кореня зуба) - найбільш відома для пацієнтів серед інших операцій, що виконуються в порожнині рота. Суть її полягає у видаленні зуба чи його частини з щелепної кістки за допомогою спеціальних, адаптованих для різних зубів і різноманітних ситуацій інструментів.

Операція з видалення зубів проводитися по можливості максимально атравматично, не залежно від складності (тобто з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин). Це необхідно для профілактики ускладнень в період реабілітації, більш швидкого загоєння операційної рани, меншого набряку та зменшення розміру кісткового дефекту на місці видаленого зуба. Найсучасніше обладнання – ультразвукові апарати для роботи з кістковою тканиною, потужні хірургічні відсмоктувачі, специфічні інструменти для виконання окремих маніпуляцій дозволяють нам на високому професійному рівні виконувати усі маніпуляції, починаючи від простого видалення зуба і закінчуючи складними методами нарощення кістки для встановлення імплантатів.

Найчастіше пацієнтів при видаленні зуба цікавить: чи це боляче. Можемо без сумніву стверджувати, що болючість хірургічних операцій у порожнині рота - вже давно міф, адже, як і будь-яка хірургічна маніпуляція, видалення проводиться під ефективним місцевим знеболенням. Ми застосовуємо тільки якісні, закордонні, роками перевірені анестетики, які відповідають всім вимогам і стандартам.

У світлі останніх досягнень сучасної стоматології, особливо її терапевтичної частини, до видалення зубів доводитися вдаватися не настільки часто. Тільки після ретельної всебічної діагностики приймається рішення про видалення зуба.

В яких випадках треба все ж «позбутися зуба»?

  1. Терміново слід видаляти зуб, коли його екстракція забезпечить дренування, створить відтік гнійного ексудат і усуне причину запального процесу в кістці (при гайморитах, періоститах).
  2. Зуби із запальними процесами (гранулюючий, гранулематозний періодонтит) теж підлягають видаленню, адже вони в результаті неефективного консервативного лікування є джерелом сенсибілізації і хроніосепсису.
  3. У випадку ускладнень, які пов'язані з лікуванням зубів (перфорація порожнини зуба або його кореня, поломка інструмента у важкодоступних ділянках кореня зуба та ін), котрі не можна усунути іншими методами лікування.
  4. Якщо зуби дуже зруйновані і їх не можна використати для протезування теж підлягають видаленню.
  5. При пародонтиті і пародонтозі III-IV ступеня, коли інші методи лікування вже не ефективні.
  6. Коли спостерігається утруднене прорізування нижніх зубів мудрості, при наявності ускладнень (детальніше в розділі «Зуби мудрості»).
  7. Слід видалити всі ретиновані, дистоповані, надкомплектні зуби, якщо вони є джерелом ускладнень (запальних процесів, кіст, невралгії та ін).
  8. Неправильно розташовані в зубному ряду одиночні зуби, які викликають постійне травмування слизової оболонки щоки, язика, крилощелепної складки, теж підлягають видаленню, особливо якщо через них виникають посттравматичні ерозії та виразки, що не мають потенціалу до загоєння.
  9. Якщо зуб знаходяться в щілині перелому, що проходить через верхівку його кореня, в результаті чого відбувається розрив судинно-нервового пучка і некроз пульпи.
  10. Інколи доводиться видаляти зуби за ортодонтичними показаннями: у тих випадках, коли потрібно створити додаткове місце в зубному ряду при ортодонтичному лікуванні.
  11. За ортопедичними показаннями видаляють зуби, що перешкоджають адекватному протезуванню.

Трапляються часом ситуації, коли не можна видаляти зуб, хоча він і підлягає екстаркції з тих чи інших причин. Значна частина таких протипоказань є відносними (тимчасовими), так як при деяких захворюваннях та фізіологічних станах після обстеження і підготовки хворого операцію видалення все ж можна провести.

До протипоказань можемо віднести наступне:

  • серцево-судинні захворювання, гострі захворювання нирок, підшлункової залози, інфекційний гепатит, хвороби крові, психічні захворювання;
  • вагітність у певних триместрах;
  • гострі запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота і зіву (стоматити, гінгівіти, ангіни);
  • тимчасові (молочні) зуби у дорослих людей при відсутності зміни постійними зубами.

Слід пам'ятати, що видалення зубів це хірургічна операція з усіма притаманними їй побічними ефектами й ускладненнями, а з урахуванням специфіки розташування операційної рани (порожнина рота, в якій у нормі за деякими авторами "проживає" понад 350-400 різних видів мікроорганізмів, у тому числі і патогенних), процес загоєння може протікати з розвитком різних запальних явищ.

Для зменшення ризику запалення лунки після видалення зубів пацієнтам необхідно дотримуватися певних правил:

  1. В наступні 2-3 год після видалення не їсти.
  2. Протягом доби після видалення уникати гарячої їжі чи рідини, не вживати алкоголь, не полоскати ротову порожнину будь-якими середниками.
  3. Не допустиме нагрівання ділянки екстракції!
  4. Потрібно уникати травмування рани гігієнічними процедурами (чищення зубів).

Зуби мудрості

«Вісімки», «зуби мудрості» або ж треті моляри прорізуються приблизно у 93 % населення віком 18-25 років. У 25% вони так і не виростають, а у 8% взагалі не формуються в щелепних кістках.

Видалення таких зубів - актуальне питання на сьогодні, особливо серед молоді. В Європі існує тенденція видалення третіх молярів в плановому порядку, так як такі зуби вважаються недорозвинутим органом, що втратив свою жувальну функцію в процесі еволюції. Насправді зуби мудрості завдають багато клопотів і в плані прорізування, оскільки часто спричиняють біль, набряк, неможливість відкрити рот,через утруднений доступ почистити їх зубною щіткою зачасту дуже складно.

Восьмі зуби підлягають оперативному видаленню в наступних ситуаціях:

  1. Коли вони прорізалася частково, таким чином «сховалася під капішоном». Тут накопичуються залишки їжі, які відповідно служать субстратом розмноження та діяльності бактерій і, як наслідок, – запалення ясен навколо такого зуба (перикороніт). Такий стан супроводжується болем, деколи утрудненим ковтанням, реакцією регіональних лімфовузлів, підвищенням температури, неможливістю повноцінного відкривання рота.
  2. Якщо для третіх молярів відсутнє місце для прорізування в зубному ряді, тоді вони, «шукаючи вільного простору», прорізуються в щічному чи язично-піднебінному положенні, що переважно викликає болісні відчуття чи дискомфорт.
  3. Коли вони є причиною розвитку кісти чи гранульоми або ж інших пухлиноподібних процесів.
  4. Якщо зуби мудрості тісно прилягання до сусідніх зубів і пошкоджують їх, спричиняючи карієс, розсмоктування коренів.
  5. За ортодонтичними показами.

Коли можна уникнути видалення зуба мудрості?

  1. коли третій моляр повністю прорізаний, правильно розташований в зубному ряді, без будь-яких ознак карієсу чи запалення навколишніх тканини;
  2. є можливість адекватно проводити чищення зубів;
  3. якщо «хвору вісімку» можна полікувати.

У яких випадках видалення «вісімки» варто відкласти?

  1. У будь-який період вагітності.
  2. Коли в ротовій порожнині є гострі запальні явища (в тому числі внаслідок прорізування третіх молярів). В такому разі спершу показана протизапальна терапія, а видалення проводять вже після усунення даних явищ, так зване «відтерміноване планове видалення».

Операція з видалення «зубів мудрості» проводиться під місцевим знеболенням. Перед екстракцією обов’язковим є наявність рентген-знімка, а в деяких ситуаціях, коли є підозра на аномалії форми чи розташування таких зубів, потрібна діагностика з допомогою комп’ютерної томографії.

При «простому видаленні» процедура нічим не відрізняється від екстракції будь якого іншого зуба. При «ускладненому» чи «складному» видаленні зуба мудрості використовують спеціальні інструменти: елеватори чи наконечник з борами, в деяких випадках необхідно зробити надріз на яснах і зняти частинку кістки, яка не дозволяє видалити такий зуб.

Яким би не був такий зуб складним і деформованим, ми гарантуємо, що дане оперативне втручання проводиться з максимальним комфортом для пацієнта і без будь який больових відчуттів.

Зубозберігаючі операції

В деяких випадках можна «продовжити життя зуба», видаливши певну його частину. Це так звані «зубозберігаючі оперції».

До них відносяться наступні:

1. Резекція верхівки кореня - операція вилучення верхівки кореня для збереження і подальшого функціонування зуба. Частіше застосовується в однокореневих зубах фронтальної групи.

Проводиться така процедура в наступних випадках:

  • загострення періодонтиту, утворення гранульоми чи кисти;
  • у випадку «неадекватної ендодонтичної терапії» - недопломбований кореневий канал, для усунення вогнища інфекції в верхній частині кореня зуба;
  • виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня зуба;
  • наявність в корені зуба інородного тіла (наприклад зламаниий ендодонтичний інструмент на верхівці);
  • перфорація стінки кореня в ділянці верхівки;
  • перелом кореня зуба в верхній третині.

Як же проходить операція резекціі? Після адекватного знеболення стоматолог робить куполоподібний розріз ясен в місці верхівки кореня з наступним видаленням невеликої частини кореня разом з вогнищем запалення (гранульомою чи кистою). Далі хірург заповнює дефект кістковозамінним матеріалом та ушиває рану, дає рекомендації. Кожні 3 місяці протягом року після даної маніпуляції проводяться рентгенологічні обстеження прооперованої ділянки зуба для контролю динаміки відновлення та своєчасного попередження можливих рецидивів.

2. Гемісекція - видалення частини зуба з коренем в багатокореневих зубах, коли, наприклад, на одному з коренів наявне вогнище хронічної інфекції, гранульома чи кистогранульома, що не піддається лікуванню; відповідно цей корінь і підлягає видаленню.

Така зубозберігаюча операція дозволяє використовувати половину зуба, що залишилася, в якості опори для протезування.

Етапи гемісекції

  1. Повноцінне ендодонтичне лікування здорових коренів даного зуба.
  2. Під місцевою анестезією проводиться гемісекція – ампутація кореня та частини коронки.
  3. Лунка заповнюється кістковозамінним матеріалом і ушивається.

Окремий випадок гемісекціі – короно-радикулярна сепарація. Проводиться у разі наявності вогнища запалення між коренями одного зуба. При цьому зуб розпилюється по середині і виходить ніби два окремих зуба, які надалі покриваються коронками, а осередок запалення при цьому «самоліквідовується».

3. Цистотомія, цистектомія - операція з видалення кісти цілком або її частини в залежності від показань.

Киста - це пухлиноподібний капсульний утвір, заповнений жовтою рідиною(мікроорганізми, відмерлі клітини), який частіше з’являється на верхівці кореня. Єдиним джерелом виникнення кисти є інфекція, від якої організм «захищається», утворюючи своєрідну капсулу.

Діагностувати кисту на ранній стадії дуже складно, адже ніяких симптомів немає, можлива лише рентген-діагностика і на знімку вона буде виглядати як темна овальна пляма.

Кисти набувають потенціалу до росту при зниженні загального імунітету організму.

Симптоми з’являються тоді, коли діаметр кисти досягає 2 см і більше, серед них найбільш поширені наступні:

  • болі при відкушуванні чи жуванні;
  • набряк в місці новоутвору;
  • збільшення регіональних лімфовузлів;
  • підвищення температури;
  • поява нориці на яснах;
  • загальне нездужання.

Даний утвір сам по собі ніколи не зникне, в разі відсутнього адекватного лікування можлива втрата зуба, в гірших випадках, при нагноєнні кисти – запалення кісткової тканини, хронічний гайморит.

Коли киста набула значних розмірів необхідним є хірургічне втручання: це або зубозберігаючі операції, або цистотомія - видалення інфікованого вогнища через розріз на десні з наступним заповненням дефекту остеопластичними матеріалами.

В яких випадках зуб з кистою зберігати не можна?

  1. Коли киста щелепи розміром більше 2-ох сантиметрів.
  2. Спостерігається значна рухомість ураженого зуба.
  3. Киста, причиною якої є зуби мудрості.